Хек, рід морських риб сімейства тріскових. У Європі хек давно визнаний кращим представником тріскових порід. М’ясо хека широко застосовується в дієтичному харчуванні і дуже добре засвоюється організмом. Хек, або мерлуза — рід риби родини Хекових. Поширені на континентальному шельфі Атлантичного та Тихого океанів, на глибині від 100 до 1000 м. Середня довжина риби -10-70 см і важить до 2,5-3 кг. Вона має подовжене тіло, один короткий і один довгий спинний плавець. Спинка хека сірувато-чорна, а боки і черевце-сріблясто-сірі. М’ясо хека нежирне, ніжне, біле, малокостяне, філейні пластини після варіння легко відділяються від кісток. У продажу найчастіше буває морожене філе (сухої заморозки і в глазурі), а також заморожені тушки з головою і без неї. Свіжий хек має властивість досить швидко втрачати смак і аромат. Швидка заморозка допомагає уповільнити/затримати цей процес. Хек – багате джерело білків, він містить такі макро і мікроелементи як: кальцій, калій, магній, натрій, фосфор, сірка, хлор, залізо, йод, цинк, мідь, марганець, хром, фтор, кобальт, молібен і нікель. Хек містить вітамін А, С, Е, В1, В2, В6, В9, В12, РР, так само хек містить насичені жирні кислоти, які сприятливо впливають на організм людини. Вітаміни, що містяться в м’ясі хека, регулюючи обмін речовин, сприяють виведенню токсинів, а вітаміни А і Е попереджають і ракові захворювання. Хек є джерелом білків, а також ненасичених жирних кислот, таких як Омега-3. Хек по праву вважають дієтичною рибою.
Хек – це смачна риба, вона має ніжний смак та м’яке м’ясо, що робить її відмінним вибором. Хек гарячого копчення – прекрасний делікатес, який здатний прикрасити будь-який стіл. Даною рибкою Ви зможете порадувати ціле застілля гурманів і догодити навіть найсуворішому кулінарному критику.
Хек гарячого копчення прекрасно поєднує в собі аромати диму і насичений рибний смак, який зберігається навіть при термічній обробці. При цьому м’ясо хека зберігає всі свої корисні якості і вітаміни, які у великій кількості містяться в цій рибі.

Обрізі асорті холодного копчення поєднують в собі три різні види обрізей м’яса риби – це шматочки тунця, масляної та форелі.

Тунець холодного копчення – це прекрасна альтернатива, вже звичної червоної рибки. Його можна їсти як на бутерброді, так і як окрему закуску. Ніжна структура м’яса, злегка копчений смак і слабка сіль роблять тунець холодного копчення гідним гостем на нашому столі. М’ясо цієї риби, смаку більше нагадує яловичину, ніж рибу. Він визнаний делікатесом у багатьох країнах світу. Його можна використовувати для створення бутербродів і подавати як окрему страву, додавати до салатів, канапе, брускет, суші, ролів, використовувати як інгредієнт у приготуванні інших страв.
Копчений тунець містить вітаміни групи A, B, E, РР та важливі мінерали: хром, фтор, залізо, йод, молібден, нікель, магній, кальцій, а також жирні кислоти, корисні до роботи серця. Тунець нормалізує рівень холестерину в крові, зміцнює зір та підходить для харчування діабетиків. За вмістом білка тунець є одним з лідерів серед всіх видів риб. Тому, він є популярним продуктом в раціоні спортсменів і бодібілдерів, які регулярно стежать за своєю м’язовою масою.

Самий популярний представник «масляних» – есколар, він же – сіра делікатесна макрель з сімейства скумбрієвих. Ця риба родом з тропічних і помірно теплих океанічних вод. У переліку промислової океанічної риби есколар вважається однією з найбільш «чистих» риб – справа в тому, що якщо забруднення води перевищує норму хоча б на 10%, то есколар не виживає.
Есколар або масляна – вид променеперих риб із сімейства гемпілових. Єдиний представник однойменного роду. Пелагічні риби відкритих океанічних просторів. За зовнішнім виглядом та способом життя нагадує тунця. Максимальна довжина тіла 2 метри, а маса — 45 кг. Найбільш поширена вага: 25-35 кг.
У м’ясі її міститься 0,4-1,8% жиру та 18,8-20,2% білка. Масляна що виловлюється в Південно-Східній Атлантиці, значно жирніша – в ній до 11-13% жиру. Філе масляної має високі смакові якості. Воно щільне, ніжне, це висококалорійна риба, у ній високий вміст калію, натрію, фтору, хрому магнію, у достатній кількості ніацин та селен, вітаміни групи В.
У кулінарії цінується за найсмачніше м’ясо з щільною та ніжною текстурою, яке за смаковими якостями нагадує м’ясо палтуса. Свою назву ця рибка отримала за досить високу жирність. Завдяки цьому вона дуже поживна, має високу енергетичну цінність. Вживання такої риби допоможе швидко відновити сили після важкої фізичної праці чи перенесеної хвороби. У кулінарії копчену масляну рибу можна використовувати не тільки як окрему страву, але і для додавання в салати з овочів, при цьому можна навіть не буде потрібно масло. Користь масляної риби полягає в її багатому вітамінному складі – в ній присутні практично всі вітаміни групи В, а також вітамін молодості Е.

Форель (Oncorhynchus mykiss) – особливо смачна, дієтична риба, яка належить до сімейства лососевих. Норвезька форель – продукт аквакультури, що вирощується на рибних фермах, розташованих в чистих водах фіордів біля узбережжя Норвегії. Форель вибаглива щодо умов, в яких мешкає. Це означає, що вона комфортно почуває себе лише в свіжій прохолодній воді, і харчується кормом, що складається з натуральних компонентів. Тому, форель не містить шкідливих речовин.
Норвезька форель, містить купу вітамінів, мікро- та макроелементів, а також Омега-3 поліненасичені жирні кислоти, та інших цінні речовини, які приносять значну користь людині. В форелі міститься багато фосфору, необхідного людині для формування міцних кісток і зубів. До складу цієї риби також входять такі речовини як кальцій, магній, натрій і калій. Чималу роль відіграють і вітаміни, які містяться у складі цієї риби. Серед них найбільш помітними є вітаміни групи В (В1, В2, В3, В6), які відповідають за здоров’я нашої нервової системи і за нормальну роботу мозку.
Крім вітамінів В в лососі міститься також вітамін А, відомий всім своєю користю для зростаючого організму.
Однак найбільше форель цінують за вміст поліненасичених жирних кислот Омега-3, які забезпечують нормальну роботу нервової системи, стимулюють діяльність мозку і очей. А в поєднанні з вітаміном D діє на нашу нервову систему як антидепрессант.
Вживаючи копчену форель, ми отримуємо не тільки задоволення, а й користь.
Філе форелі містить жиророзчинні вітаміни А, Е, К, D, вітамін С та ніацин. Поїдаючи форель, Ви насичує організм залізом та селеном, цинком, міддю та марганцем. А завдяки високому вмісту холіну, вітаміну В4 ми отримуємо сприяння нормалізації роботи печінки, виведенню шкідливих речовин, нормалізації рівня інсуліну, поліпшенню обміну речовин та відновленню нервових клітин.
Філе форелі холодного копчення — справжня розкіш для гурманів. Цей продукт має неперевершений смак та аромат, які надають йому унікальний характер. Форель відзначається вишуканим м’ясом, ніжністю та насиченим смаком. Холодне копчення на вільховій трісці зберігає природний смак риби, додаючи неймовірну ароматичність та неперевершені смакові відчуття.

Молодша сестра скумбрії випередила її в розмірах, але дещо поступилася в смакових якостях — макрель блакитна.
Отже, головна відмінність макрелі блакитної від скумбрії – вона крупніше і сухіше. Макрель блакитна категорично не годиться для солінь, адже вона в таких методах стає абсолютно сухою і втрачає свій шарм, як кажуть гурмани.
Блакитна скумбрія (Scomber australasicus), яку також називають японською скумбрією, тихоокеанською скумбрією, слизовою скумбрією або крапчастою скумбрією, є рибою родини Scombridae, яка водиться в тропічних і субтропічних водах Тихого океану.
Скумбрія – риба сімейства скумбрієвих класу окунеподібних. Максимальна довжина тіла – 60 см, середня – 30 см. Тіло веретеноподібне. Луска дрібна. Спинка синьо -зелена, з безліччю чорних, слабо вигнутих смужок. Плавального міхура немає. Скумбрія – пелагічно зграєва теплолюбна риба. Швидко плаває (в кидку – до 77 км / год). Зграї зазвичай не містять інших риб (рідко плаває з оселедцем) і складаються з особин однієї величини. Скумбрія живе при температурі 8-20°С, через що змушена здійснювати сезонні міграції вздовж узбереж Америки і Європи, а також між Мармуровим і Чорним морями. Ці міграції мають характер нагульних (їжу скумбрії становить дрібна риба і зоопланктон). Скумбрія легко засвоюється організмом і є прекрасним джерелом білка, вона також містить велику кількість фосфору, йоду, кальцію, калію, натрію, магнію, цинку, фтору. Скумбрія містить нікотинову кислоту і вітамін D, які також є важливим фактором оздоровлення кісток і нервової системи і сприяють засвоєнню.
Жирні кислоти омега-3, що містяться в скумбрії, дуже позитивно впливають на кровообіг. Вони знижують рівень холестерину, розширюють та зміцнюють кровоносні судини, регулюючи артеріальний тиск. Таким чином вони захищають нас від атеросклерозу та інших серцевих захворювань. Вживання скумбрії також ефективно зміцнює наш імунітет. Цьому сприяють селен та вітамін D. Селен також захищає еритроцити від ушкоджень, спричинених вільними радикалами. Це також потрібно для правильного функціонування щитовидної залози.
У свою чергу, фосфор, калій та магній відповідають за добрий стан кісток і зубів, перешкоджаючи їх демінералізації, вони також підтримують роботу кровоносної системи та підтримують натрій-калієвий баланс організму. Вітамін D відіграє значну роль у засвоєнні кальцію та фосфору в організмі, знижує ризик аутоімунних захворювань, а також цукрового діабету та метаболічних захворювань. У свою чергу цинк та вітамін А покращують стан шкіри, волосся та нігтів, а вітаміни групи В підтримують роботу нервової системи – покращують пам’ять та концентрацію уваги, захищають від стресів та безсоння.
Холодне копчення зберігає більшість цих поживних речовин, роблячи продукт корисним для здоров’я.

Форель (Oncorhynchus mykiss) – особливо смачна, дієтична риба, яка належить до сімейства лососевих. Норвезька форель – продукт аквакультури, що вирощується на рибних фермах, розташованих в чистих водах фіордів біля узбережжя Норвегії. Форель вибаглива щодо умов, в яких мешкає. Це означає, що вона комфортно почуває себе лише в свіжій прохолодній воді, і харчується кормом, що складається з натуральних компонентів. Тому, форель не містить шкідливих речовин. Порівняно з сьомгою, м’ясо форелі більш щільне, а вміст жирів менший.
Норвезька форель, ціна якої порівняно невисока, містить купу вітамінів, мікро- та макроелементів, а також Омега-3 поліненасичені жирні кислоти, та інших цінні речовини, які приносять значну користь людині. Тому, що сприяють зміцненню нервової системи, підвищенню захисних сил організму, покращенню роботи мозку, серця і стану судин. І, взагалі, дарують сили та енергію.
В форелі міститься багато фосфору, необхідного людині для формування міцних кісток і зубів. До складу цієї риби також входять такі речовини як кальцій, магній, натрій і калій. Все це робить її одним з необхідних продуктів для формування міцного скелета і пружної м’язової тканини. Чималу роль відіграють і вітаміни, які містяться у складі цієї риби. Серед них найбільш помітними є вітаміни групи В (В1, В2, В3, В6), які відповідають за здоров’я нашої нервової системи і за нормальну роботу мозку. Крім вітамінів В в форелі міститься також вітамін А, відомий всім своєю користю для зростаючого організму. Однак найбільше форель цінують за вміст поліненасичених жирних кислот Омега-3, які забезпечують нормальну роботу нервової системи, стимулюють діяльність мозку і очей. А в поєднанні з вітаміном D (наприклад, салат зі свіжих овочів і філе форелі) діє на нашу нервову систему як антидепресант!
Холодне копчення форелі – це спосіб приготування, що найкраще зберігає її цінний хімічний склад. А значить, вживаючи копчену форель, ми отримуємо не тільки задоволення, а й користь. Поїдаючи форель, Ви насичує організм залізом та селеном, цинком, міддю та марганцем. Крім того, регулярне споживання цієї риби завдяки високому вмісту Омега-3 поліненасичених жирних кислот допомагає нашому організму справлятися з надлишком холестерину, відновлювати захисний шар шкіри та перешкоджати проникненню зовнішніх інфекцій. А завдяки високому вмісту холіну, вітаміну В4 ми отримуємо сприяння нормалізації роботи печінки, виведенню шкідливих речовин, нормалізації рівня інсуліну, поліпшенню обміну речовин та відновленню нервових клітин.
Форель холодного копчення — справжня розкіш для гурманів. Цей продукт має неперевершений смак та аромат, які надають йому унікальний характер. Форель відзначається вишуканим м’ясом, ніжністю та насиченим смаком. Холодне копчення на вільховій трісці зберігає природний смак риби, додаючи неймовірну ароматичність та неперевершені смакові відчуття.

Форель (Oncorhynchus mykiss) – особливо смачна, дієтична риба, яка належить до сімейства лососевих. Норвезька форель – продукт аквакультури, що вирощується на рибних фермах, розташованих в чистих водах фіордів біля узбережжя Норвегії. Форель вибаглива щодо умов, в яких мешкає. Це означає, що вона комфортно почуває себе лише в свіжій прохолодній воді, і харчується кормом, що складається з натуральних компонентів. Тому, форель не містить шкідливих речовин. Порівняно з сьомгою, м’ясо форелі більш щільне, а вміст жирів менший.
Норвезька форель, ціна якої порівняно невисока, містить купу вітамінів, мікро- та макроелементів, а також Омега-3 поліненасичені жирні кислоти, та інших цінні речовини, які приносять значну користь людині. Тому, що сприяють зміцненню нервової системи, підвищенню захисних сил організму, покращенню роботи мозку, серця і стану судин. І, взагалі, дарують сили та енергію.
В форелі міститься багато фосфору, необхідного людині для формування міцних кісток і зубів. До складу цієї риби також входять такі речовини як кальцій, магній, натрій і калій. Все це робить її одним з необхідних продуктів для формування міцного скелета і пружної м’язової тканини. Чималу роль відіграють і вітаміни, які містяться у складі цієї риби. Серед них найбільш помітними є вітаміни групи В (В1, В2, В3, В6), які відповідають за здоров’я нашої нервової системи і за нормальну роботу мозку. Крім вітамінів В в форелі міститься також вітамін А, відомий всім своєю користю для зростаючого організму. Однак найбільше форель цінують за вміст поліненасичених жирних кислот Омега-3, які забезпечують нормальну роботу нервової системи, стимулюють діяльність мозку і очей. А в поєднанні з вітаміном D (наприклад, салат зі свіжих овочів і філе форелі) діє на нашу нервову систему як антидепресант!
Холодне копчення форелі – це спосіб приготування, що найкраще зберігає її цінний хімічний склад. А значить, вживаючи копчену форель, ми отримуємо не тільки задоволення, а й користь. Поїдаючи форель, Ви насичує організм залізом та селеном, цинком, міддю та марганцем. Крім того, регулярне споживання цієї риби завдяки високому вмісту Омега-3 поліненасичених жирних кислот допомагає нашому організму справлятися з надлишком холестерину, відновлювати захисний шар шкіри та перешкоджати проникненню зовнішніх інфекцій. А завдяки високому вмісту холіну, вітаміну В4 ми отримуємо сприяння нормалізації роботи печінки, виведенню шкідливих речовин, нормалізації рівня інсуліну, поліпшенню обміну речовин та відновленню нервових клітин.
Форель холодного копчення — справжня розкіш для гурманів. Цей продукт має неперевершений смак та аромат, які надають йому унікальний характер. Форель відзначається вишуканим м’ясом, ніжністю та насиченим смаком. Холодне копчення на вільховій трісці зберігає природний смак риби, додаючи неймовірну ароматичність та неперевершені смакові відчуття.

Найдієтичніша частина курки – філе, у ньому найнижчий вміст жиру та холестерину. Філе містить в декілька разів менше жиру, аніж гомілки чи ціла курка, а також крильця. Тому, куряче філе – це ідеальне харчування для спортсменів та людей, які ведуть активний спосіб життя, а також цінний продукт для тих, хто страждає від зайвої ваги і ожиріння.
Крім легкозасвоюваного білка, курятина містить: фосфор, вітаміни групи В, магній, солі калію, сірку, цинк, залізо, хром, кобальт.
Саме через низьку калорійність куряче філе вважають основою дієтичного харчування. При схудненні важливо, щоб організм отримував достатню кількість поживних речовин, але раціон при цьому не був надто калорійним. Саме таким продуктом і є куряче філе.
Є дослідження, які свідчать, що споживання білка сприяє кращому метаболізму і зменшує апетит. Так 25–30% білка від загальної добової кількості калорій сприяє посиленню метаболізму до 80–100 калорій на день у порівнянні з дієтами з нижчим вмістом білка.
Щодо спортсменів, то вони додають у свій раціон куряче філе для нарощування м’язової маси.
Також куряче філе є джерелом ніацину, що контролює рівень холестерину, а також містить вітамін В6, який перетворює глікоген на енергію для м’язів. Філе також містить цинк, який контролює рівень анаболічних гормонів та холін, який робить організм витривалим й підвищує фізичну силу.
Для виготовлення м’ясних чіпсів використовують натуральні інгредієнти – м’ясо і натуральні ароматні спеції. Сучасні технології дозволяють зберегти всю цінність вітамінів в м’ясних шматочках. Це робить продукт ще більш корисним. Курячі чіпси вирізняються хрусткою текстурою та збалансованим смаком, який сподобається як дітям, так і дорослим. Не містять штучних барвників і домішок, тому є натуральним і здоровим продуктом.
Не секрет, що м’ясо є джерелом величезної кількості питних елементів, воно добре перетравлюється і засвоюється організмом, швидко насичує його і повертає сили. В’ялене м’ясо зберігає питну цінність та всі властивості м’яса. При цьому воно має тривалий термін зберігання, воно легке та компактне. У сиров’ялених чіпсах багато білка, який зберігається в процесі обробки сировини. Саме цим і відрізняється сиров’ялене м’ясо від солоно-сушеної продукції, яка втрачає до половини речовин.

На нашому ринку самий популярний представник «масляних» – есколар, Він же – сіра делікатесна макрель з сімейства скумбрієвих. Ця риба родом з тропічних і помірно теплих океанічних вод.
У переліку промислової океанічної риби есколар вважається однією з найбільш «чистих» риб – справа в тому, що якщо забруднення води перевищує норму хоча б на 10%, то есколар не виживає.
Есколар або масляна – вид променеперих риб із сімейства гемпілових. Єдиний представник однойменного роду. Пелагічні риби відкритих океанічних просторів. За зовнішнім виглядом та способом життя нагадує тунця. Максимальна довжина тіла 2 метри, а маса — 45 кг. Найбільш поширена вага: 25-35 кг.
Поширена в тропічних та помірно теплих водах по всьому світовому океану (її немає тільки в північній частині Індійського океану). У м’ясі її міститься 0,4-1,8% жиру, 18,8-20,2% білка. Масляна що виловлюється в Південно-Східній Атлантиці , значно жирніша – в ній до 11-13% жиру. Філе масляної має високі смакові якості. Воно щільне, ніжне, це висококалорійна риба, у ній високий вміст калію, натрію, фтору, хрому магнію, у достатній кількості ніацин та селен, вітаміни групи В.
У кулінарії масляна риба найчастіше використовується в копченому вигляді, вона смачна і сама по собі, і як інгредієнт до зелених салатів, холодних овочевих закусок. Цінується за найсмачніше м’ясо з щільною та ніжною текстурою, яке за смаковими якостями нагадує м’ясо палтуса. Свою назву ця рибка отримала досить високу жирність. Завдяки цьому вона дуже поживна, має високу енергетичну цінність. Вживання такої риби допоможе швидко відновити сили після важкої фізичної праці чи перенесеної хвороби. У кулінарії копчену масляну рибу можна використовувати не тільки як окрему страву, але і для додавання в салати з овочів, при цьому можна навіть не буде потрібно масло. Відомий факт, що вітаміни з овочів найкраще засвоюються у поєднанні з жирами, а їх у цій рибці достатньо. Користь масляної риби полягає в її багатому вітамінному складі – в ній присутні практично всі вітаміни групи В, а також вітамін молодості Е.

Ставрида — рід морських риб родини ставридових ряду окунеподібних. Місця її проживання знаходяться переважно в теплих водах тропіків та субтропіків, належить до хижих риб. Завдяки особливим наростам з боків вона може захищатися від не менш хижих великих родичів. Ставрида – дуже корисна риба. У м’ясі цієї риби високий вміст білка, що містить усі замінні та незамінні амінокислоти. Мінерали представлені натрієм, кальцієм, молібденом, фосфором, залізом, сіркою, йодом, марганцем, фтором, міддю, цинком, хромом, нікелем та кобальтом. У рибі є вітаміни A, PP, B1, B2, B6, фолієва кислота, Е, С. Тому регулярне вживання ставриди в їжу дає організму необхідну енергію, високому рівні підтримує обмін речовин, сприяє підтримці м’язової маси. Ця риба володіє ніжним, смачним і ароматним м’ясом, не має дрібних кісток. М’ясо ставриди містить незначну кількість калорій, тому риба зарахована до розряду дієтичних продуктів.
Риба ставрида досягає в довжину 30-50 сантиметрів при вазі до 1 кілогрма. Тіло у ставриди веретеноподібне і видовжене, вкрите дрібною лускою. Закінчується воно тоненьким хвостовим стеблом і хвостовим плавцем, який широко роздвоєна. Кісткові пластинки з шипами розташовані уздовж бічної лінії, шипи деяких риб можуть бути спрямовані назад. Вони захищають рибу від хижаків. Також у риби ставриди є 2 спинних плавця, на підхвостовому плавці знаходяться 2 гострих променя. Середня тривалість життя ставриди досягає близько 9 років.
Ставрида вважається однією з найкорисніших риб, що рекомендуються для вживання в їжу. Вона належить до сімейства ставридових і дуже цінується на ринку. Вона особливо гарна для приготування всяких закусок та консервів.
За рахунок того, що вона веде досить активний спосіб життя, вона вважається дієтичним продуктом. Її харчова цінність настільки висока і значуща, що вона допомагає вилікувати деякі хвороби та зробити зовнішній вигляд здоровішим.
Дана риба багата на корисні вітаміни та жирні кислоти. У ній відзначено велику кількість вітамінів групи В, С, РР та А. Зміцнює серце, благотворно впливає на шкіру та капіляри кислота Омега-3. 1/5 м’яса складається з легкозасвоюваних білків. В ній спостерігається високий вміст корисних мінералів, таких як фосфор, кальцій, хлор, магній, кобальт, марганець, хром, йод, цинк та мідь. У свою чергу фосфор активізує роботу головного мозку, йод покращує стан і роботу щитовидної залози, кальцій зміцнює кісткову тканину, метали прискорюють обмін речовин.
У ставриді холодного копчення зберігається більша кількість вітамінів, особливо A і D, що знаходяться в риб’ячій печінці та жирі. Зберігаються мікро- і макроелементи: фтор , хром , сірка , хлор та інші (calorizator). Не варто доводити переваги риб’ячого жиру, що легко засвоюється і забезпечує організм вітамінами: D , A і E , а також знижує ймовірність виникнення серцевих і судинних хвороб. Ця риба знижує рівень холестерину в організмі людини.

Скумбрія – риба з сімейства Скомбридових. Зокрема, дослідники розміщують скумбрію в підсімействі Scombrinae разом із тунцем, іспанськими скумбріями та паламудом. Вони розміщують “справжніх” скумбрій у племені Скомбріні, яке містить загалом сім видів у двох таксономічних родах. Члени цієї групи мають витягнуті тіла у формі торпеди. Їх хвостові плодоніжки або область безпосередньо перед хвостовими плавниками мають неймовірно вузьку форму. Це допомагає рибам швидко рухатися по воді.
Різні види ростуть різною довжиною і мають різний колір і малюнок. Більшість мають сріблясте забарвлення. Вони мають розмір від 8 дюймів до 24 дюймів у довжину і важать від 1 до 7,5 фунтів. Найбільш поширеною і чисельної вважається скумбрія атлантична, яка ще відома як макрель. Вона відноситься до загону окунеподібних. Дана риба водиться в Атлантичному океані, по східному узбережжю вона зустрічається від Канарських островів до Ісландії, а також в Середземному, Чорному, Балтійському, Північному і Мармуровому моря, а по західному узбережжю – від мису Гаттерас (штат Північна Кароліна) до Лабрадору. Заходи цієї риби на період літніх міграцій відзначалися також в Білому і Баренцевому морях. А в найбільшій кількості цей вид скумбрії мешкає у південно – західних берегів Ірландії і Північному морі від Скагеррака до Ла – Маншу.

Скумбрія атлантична – Також відомий як бостонський, шотландський або норвезький вид, люди часто ловлять цей вид у промислових риболовлях. Продають цю рибу в консервованому, свіжому, замороженому та копченому вигляді.
Різні види цієї групи мають різні специфічні переваги середовища існування. Хтось віддає перевагу тропічним регіонам з теплими водами, а хтось живе переважно в помірних поясах. Більшість видів воліють прибережні місця проживання біля берега, але використовують пелагічні екосистеми у товщі води, а не залишаються біля дна. Знову ж таки, кожен вид має свої унікальні харчові уподобання. Різні види та різного розміру риби полюють на різну здобич. Однак більшість харчуються переважно планктоном, крилем, дрібними ракоподібними, детритом та дрібною рибою, такою як анчоуси.
Атлантична скумбрія багата на білок і добре збалансована незамінними амінокислотами, містить довголанцюгові жирні кислоти омега-3, жиророзчинні вітаміни (вітамін Е і вітамін D) і легкозасвоювані білки.
Марель досить коштовна промислова риба. Вона дивно соковита і ніжна, має свій «фірмовий» смак і аромат. Багато хто знаходить свіжу скумбрію занадто жирною і пахучою, тому обмежуються лише консервами і пресервами з неї, а також її копченим варіантом. Однак досвідчені кухарі запевняють, що лише зі свіжої скумбрією можна творити на кухні справжні чудеса. Наприклад, з неї виходить чудовий шашлик: цю рибу навіть не потрібно маринувати, досить лише збризнути її лимонним соком. Італійці готують скумбрію «по – флотськи» (запікають її з каперсами, перцем, лавровим листом і лимонним соком), а японці обожнюють макрель, обсмажену у фритюрі і замариновану з овочами в соєвому соусі і оцті.
Кращу «партію» для скумбрії складуть кислуваті соуси, наприклад, з журавлини або агрусу. Кислота відмінно пом’якшує смак жиру цієї риби, він стає менш нудотним. Макрель також хороша з цибульним, томатним і соусом з білого вина.
Ця риба є джерелом мінеральних речовин. У ній містяться фтор, цинк, фосфор, калій, марганець, сірка, натрій – і це тільки скромна частина від усіх мікро – та макроелементів, якими насичене її м’ясо. Не менш багатим складом представлені в скумбрії і вітаміни. У ній є вітаміни А, РР, С і групи В, серед яких в найбільшу кількість присутня В12. Він бере участь в метаболізмі жирів і сприяє синтезу ДНК, а при гіпоксії він може підвищити рівень споживання кисню клітинами організму.
Завдяки показному хімічним складом скумбрія дуже корисна для дітей, а саме для їх правильного росту і гармонійного розвитку. Її рекомендують і для раціону жінок в «цікавому» положенні і годуючих матерів, оскільки вона сприяє лактації. Скумбрією треба пригощати і підлітків, адже саме в їхньому віці може спостерігатися дисбаланс між розвитком і ростом внутрішніх органів, а корисні елементи, якими багата макрель, допоможуть згладити цей процес. Крім того, в цій рибі предостатньо фосфору, а, як відомо, тканини нашого скелета складаються саме з фосфорнокислих солей. Тому скумбрія повинна бути в меню не тільки у дітей різного віку, але і у людей старшого покоління, більшість яких скаржиться на різні проблеми, пов’язані з опорно – руховим апаратом.
Скумбрія атлантична холодного копчення це незмінна класика, яка присутня на кожному святковому столі . Характеризується неповторними смаковими якостями за рахунок натурального копчення на вільховій трісці. Вона є одним з найкращих джерел жирних кислот Омега-3, які допомагають підтримувати здоров’я серця та мозку, знижують ризик виникнення захворювань серцево-судинної системи. Скумбрія також багата вітаміном D, який необхідний для зміцнення кісток та імунної системи. Крім того, ця риба містить велику кількість білка, який сприяє будівництву м’язової тканини та виробленню енергії. Процес копчення дозволяє зберегти усі корисні властивості та мікроелементи в рибі.
Скумбрія холодного копчення – не тільки смачний, але і корисний продукт, в якому зберігаються корисні речовини, завдяки чому вона відмінно підходить для копчення. М’якоть продукції – тверда і соковита, а смак – унікальний з вишуканим ароматом. При копченні використовують тільки натуральні інгредієнти – велику сіль для засолювання і тріску вільхи для копчення. Копчена таким чином скумбрія – повністю натуральний корисний продукт.

Атлантична скумбрія багата на білок і добре збалансована незамінними амінокислотами, містить довголанцюгові жирні кислоти омега-3, жиророзчинні вітаміни. і легкозасвоювані білки. Ця риба є джерелом мінеральних речовин. У ній містяться фтор, цинк, фосфор, калій, марганець, сірка, натрій – і це тільки скромна частина від усіх мікро – та макроелементів, якими насичене її м’ясо. Не менш багатим складом представлені в скумбрії і вітаміни. У ній є вітаміни А, РР, С і групи В, серед яких в найбільшу кількість присутня В12. Він бере участь в метаболізмі жирів і сприяє синтезу ДНК, а при гіпоксії він може підвищити рівень споживання кисню клітинами організму.
Провісна скумбрія — одна з різновидів в’яленої риби. Готується шляхом нетривалого в’ялення і є делікатесним продуктом, що володіє високими смаковими якостями, оскільки виготовляється з жирних риб.
Скумбрія є чудовим джерелом білка, вона також містить велику кількість фосфору, йоду, кальцію, калію, натрію, магнію, цинку, фтору. Скумбрія містить нікотинову кислоту, а також вітамін D.
Найчастіше провісна скумбрія подається у вигляді холодної закуски. Але її чудові смакові якості можуть зробити її постійним гостем на столі.
6 фактів користі скумбрії для людини:
– Основне джерело жирних кислот омега-3 — одне філе дає 2991 мг. У 100 грамах — 2670 мг, це набагато більше, ніж дають більшість інших жирних риб.
– Містить велику кількість вітаміну B12 — приготоване філе скумбрії забезпечує 279% RDI (рекомендоване щоденне вживання) для B12.
– Багато білка з меншою кількістю сполучної тканини — звичайне філе містить 20,8 г дієтичного білка.
– Атлантична скумбрія найкорисніша для людського організму, вона містить другий за величиною рівень вмісту ртуті після сардин.
– Зміцнює серцево-судинну систему — кожне додаткове збільшення на 20 г риби на день було пов’язане з 7% зниженням смерті від серцево-судинних захворювань.
– Покращує розумові здібності.

Silver warehou (Масляна саворін) – мешкає біля берегів Тихого і Індійського океанів. В нашу країну вона доставляється в замороженому вигляді, частіше з Нової Зеландії чи Австралії. Риба саворин являє собою невелику рибу, що відноситься до сімейства окунеподібних. Зовні риба украй схожа з тунцем, особливо підвид саворіна – блакитний варехоу, який має луску з синюватим відливом. Однак від тунця її відрізняють менші розміри.
Есколар (лат. Lepidocybium flavobrunneum) має й іншу назву – сіра делікатесна макрель. Цей вид риб мешкає у верхніх шарах океанічних вод в теплих широтах всієї земної кулі. Зовні силует Есколар нагадує тунця. Дорослі рибини досить великі: довжина досягає 2 м, маса 25-35 кг. Через відносно невелику чисельність масляна риба не стала об’єктом промислового видобутку, її виловлюють попутно при вилові тунця.
Цікаво, що така велика мешканка теплих вод харчується в основному кальмарами, рачками, а також дрібними рибками. Біле м’ясо містить мало кісток, а жирна, ніжна і при цьому пружна м’якоть робить тушки і балик неперевершеним делікатесом для найвибагливіших гурманів.
Особливістю риби есколар є склад жирів: замість основи звичайних жирів тригліцеридів ця риба накопичує складні ефіри жирних кислот, погано перетравлюваних організмом людини і здатних викликати при переїданні діарею. Есколар відмінно поєднується з різними овочами, виняток становлять лише томати, які посилюють проносний вплив риби. У деяких країнах через свій склад масляна риба знаходиться під забороною.
Приготовлений виріб зберігає всі свої смакові якості. Користь масляної риби холодного копчення очевидна. Зберігається до 90% поживних речовин, тому що вона не проходить термічну обробку. Такий вид готування досить корисний і має незабутні смакові властивості, не заподіює шкоди.
Копчена масляна риба служить цінним джерелом білку та важливих мікроелементів, у тому числі хрому, який у природі зустрічається досить рідко, але необхідний для нормального функціонування ендокринної системи людини. Крім того, хром допомагає підтримувати наш організм у тонусі та забезпечує м’язи енергією.
Масляна пласт холодного копчення — рідкісна та унікальна. Масляна має високу енергетичну цінність, її рекомендують вживати людям, які ведуть активний спосіб життя. Філе містить необхідні організму організму вітаміни, мікро- і макроелементи, що корисно для здоров’я. Біле, надзвичайно поживне рибне філе — ідеальна прикраса будь-якого столу.

Мойва це дрібна риба з сімейства Корюшкові. Мойва поширена майже кругополярно, в Арктиці та північних частинах Атлантичного та Тихого океанів. Зустрічається: у Північній Атлантиці — Баренцеве море до о.Ведмежого, Норвезьке море до Шпіцбергена, узбережжя Гренландії і від Гудзонової затоки до затоки Мен (США); на півночі Тихого океану – до Кореї та о.Ванкувер (Канада), о.Сахалін. Мойва – чисто морський вид, живе у відкритому морі, у верхніх шарах води. Хімічний склад мойви багатий корисними для людини речовинами – вітаміни, мікроелементи, корисні жири та амінокислоти, Омега-3, кальцій. Крім властивих морській рибі важливих компонентів, мойва містить такі унікальні речовини, як вітамін РР і В2, кобальт, фосфор, йод, мідь, а також велика кількість хрому. Копчення риби здійснюється за особливою технологією на вільховій трісці, яка дозволяє зберегти смак та аромат мойви і сподобається навіть вимогливим гурманам!
Важко навіть уявити, що така маленька рибка (порівняно) є хижої морською рибою. Відноситься мойва до класу «променепері риби», до сімейства «корюшкових» і до однойменного роду «мойва». Назва «мойва» ця рибка отримала досить давно, а відбувається це назва з мови карело-фінської групи. По-карельські «maima», а по-фінськи «maiva», що означає маленьку рибку, яка служила наживкою для упіймання більш серйозною риби, таких як тріска. Цю рибку ще називають риба «капелан», англійською мовою.
Тіло у цієї рибки видовжене і обтичне, а також сплюснуте з боків. Може виростати в довжину до 25 см, набираючи вагу трохи більше 50 грамів. Не великі лусочки розташовані вздовж бічної лінії, а також з обох боків черевця, у тому числі на спинці і на боках рибки. Голова у мойви не великих розмірів, при цьому рот досить великий, як для таких розмірів голови. Верхньощелепні кістки практично доходять до середньої проекції очей. Зуби у мойви хоч і маленькі, але відмінно розвинені.
Мойву легко визначити по чорній облямівці, якій позначені її плавники. Грудні плавники у риби досить великі, як і спинні, які значно зміщені до хвоста. Спина рибки відрізняється зеленувато-білим відтінком, при цьому боки і черевце мають сріблясто-білий відтінок з відливом і не великими вкрапленнями бурого відтінку. Самці і самки мають характерні відмінності: самці відрізняються дещо більшими розмірами і у них більш гостра морда. Крім цього, у самців значно довше плавці. Мало того, перед процесом ікрометання з обох боків черевця у них утворюються великі волосовидні лусочки, схожі на валики і створюють видимість щетинистой поверхні. Ця не велика рибка живе не більше 10 років.
Мойва холодного копчення – найпоширеніший продукт у нашому харчуванні. Приваблива для їжі своєю дуже дрібною лускою, ніжним, соковитим м’ясом, тендітними кісточками, тонкою шкірою та ікрою. У процесі копчення риба набуває золотистого кольору, неповторного пікантного смаку і апетитних димних ноток.
Копчену мойву можна подавати до столу разом із головою та хвостом, а за бажання можна випатрати, витягнути хребет. Справа смаку та звички кожного. Вона гарна у вигляді закуски, також її можна подати з гарніром з рису, відвареної картоплі, з хлібом або використовувати як інгредієнт для салатів, бутербродів та інших страв. 100 грамів цього продукту забезпечують добову норму йоду, селену та хрому – важливого елемента, що знижує чутливість клітин до інсуліну та зменшує потяг до солодкого. Також мойва знаходиться у трійці лідерів серед риб за вмістом фосфору, який, зокрема, зміцнює кістки та зубну емаль.
Ця представниця сімейства корюшкових має дивовижний смак і масу цінних властивостей. Мойва в копченому вигляді особливо популярна, відмовитися від цієї страви дуже складно. У своєму складі вона не містить вуглеводів, зате містить багато білка, корисних жирів, а також комплекс вітамінів (А, В12, Е, РР тощо) та мінеральних речовин, серед яких фтор, йод, бром, селен та інші.

Оселедець, як сардина, кілька та анчоус, належить до сімейства оселедцевих. Він відноситься до стайних риб, що живуть не тільки в Балтійському і Північному морях, а й у всій північній частині Атлантичного океану від Норвегії до Гренландії та Північної Кароліни (США). Налічується понад 60 видів оселедця, які відрізняються і за зовнішнім виглядом і за смаковими якостями.
Риба досягає до 40 сантиметрів в довжину, при цьому деякі особини доживають до 20 років. Косяки оселедця можна помітити у відкритому морі неозброєним оком, так як поверхня тіла риби дуже яскраво блищить. Під водою спина оселедця відбивається кольорами в діапазоні від жовтувато-зеленого до синьо-чорного і синьо-зеленого. Бока риби мають сріблясте забарвлення, донизу переходять в білий колір.
Оселедець харчується зоопланктоном і часто сам стає здобиччю інших морських тварин. Позбавлена водного середовища, ця риба втрачає блиск, набуває звичайне синьо-зелене забарвлення, та стає досить непримітною. Характерною рисою оселедця є луска без шипів, гладкі зяброві кришки і нижня щелепа, що перевищує верхню за розміром. Черевний плавець оселедця знаходиться під початком спинного. У період з початку березня по кінець квітня оселедець стає особливо жирним та смачним, так як в цей час відбувається нерест, коли мільйони особин направляються в гавані і гирла річок для метання ікри.
Жодна інша риба не має такого величезного економічного і політичного значення, як оселедець. Оселедець містить потужні антиоксиданти: вітамін Е і селен. Обидві ці поживні речовини важливі для роботи імунної системи. Вони допомагають звести до мінімуму шкоду, заподіяну вільними радикалами. Є в оселедця і вітаміни В12 і Д, мінерали – мідь, марганець і хром. М’язова тканина риби містить вітаміни групи В, які допомагають організму засвоювати білки. Оселедець філе холодного копчення дуже популярна, доступна риба, і при обробці методом холодного копчення на вільховій трісці стає неймовірно ніжною та соковитою. М’ясо оселедця жирне та ароматне. У ньому містяться Омега-3 полінасичені жирні кислоти. У оселедця багато високоякісного легкозасвоюваного білка.
Копчене філе має м’який, кремовий смак з легкою копченою ноткою, що робить кожен шматочок незабутнім. Філе оселедця холодного копчення чудово поєднується з легкими салатами, свіжим хлібом, також використовується як інгредієнт для бутербродів з олією. Шанувальники пінного напою по достоїнству оцінять копчене філе оселедця, постійного супутника пива.

Лосось ввозиться в Україну з багатьох країн. Проте наше виробництво обирає для себе Норвезький лосось, який є еталоном цієй риби. При обробленні тушок на філе утворюються смужки черевця – найбільш живильні частини лосося. Ці черевця засолюють, а потім піддають технології холодного копчення. Продукт є на 100% натуральним – крім солі, ніяких речовин не використовують. Дим отримують після тління деревної щепи, а копчення здійснюється в сучасних коптильних камерах тривалий час при невисоких температурах, тому черевця мають насичений смак і яскравий аромат.
Щільна ніжна м’якоть черевця не тільки надзвичайно смачна, але ще й корисна. Черевця лосося багаті на вміст білків природного походження, що легко засвоюються. Крім того, вітамінно-мінеральний склад містить такі сполуки як залізо, фосфор, магній, кальцій, калій, фтор, молібден, вітаміни групи С, РР, а також В1 та В2. Примітно, що медики вже давно звертають увагу на унікальну користь черевців лосося для людського організму. Справа в тому, що саме ця частина риби містить найбільшу кількість природних жирів.
Лосось черевця холодного копчення це бюджетний варіант відмінно приготованої червоної риби з самої поживної її частини – черева. Крім чудового смаку, черевце є джерелом поліненасичених кислот і великого переліку вітамінів, мікроелементів. М’ясо черевця ніжне, рум’яне, з приємним присмаком натуральної копченості. Це і смачний, і надзвичайно корисний продукт бюджетного ряду, що є до того ж джерелом поліненасиченої кислоти Омега-3, яка благотворно впливає на обмін речовин.

Оселедець, як сардина, кілька та анчоус, належить до сімейства оселедцевих. Він відноситься до стайних риб, що живуть не тільки в Балтійському і Північному морях, а й у всій північній частині Атлантичного океану від Норвегії до Гренландії та Північної Кароліни (США). Налічується понад 60 видів оселедця, які відрізняються і за зовнішнім виглядом і за смаковими якостями.
Риба досягає до 40 сантиметрів в довжину, при цьому деякі особини доживають до 20 років. Косяки оселедця можна помітити у відкритому морі неозброєним оком, так як поверхня тіла риби дуже яскраво блищить. Під водою спина оселедця відбивається кольорами в діапазоні від жовтувато-зеленого до синьо-чорного і синьо-зеленого. Бока риби мають сріблясте забарвлення, донизу переходять в білий колір.
Оселедець харчується зоопланктоном і часто сам стає здобиччю інших морських тварин. Позбавлена водного середовища, ця риба втрачає блиск, набуває звичайне синьо-зелене забарвлення, та стає досить непримітною. Характерною рисою оселедця є луска без шипів, гладкі зяброві кришки і нижня щелепа, що перевищує верхню за розміром. Черевний плавець оселедця знаходиться під початком спинного. У період з початку березня по кінець квітня оселедець стає особливо жирним та смачним, так як в цей час відбувається нерест, коли мільйони особин направляються в гавані і гирла річок для метання ікри.
М’ясо оселедця соковите, жирне та пружне. У ньому містяться Омега-3 жирні кислоти. У оселедця багато високоякісного легкозасвоюваного білка, який використовується для будови та відновлення клітин всього організму. Ця риба багата на вітаміни: А, В2, В9, В12, В, D, РР та мінеральними речовинами, серед яких кальцій, калій, магній, селен, залізо, хлор, сірка, фосфор, натрій.
Оселедець холодного копчення може стати чудовою закускою, інгредієнтом для оригінальних салатів або основною стравою у поєднанні з будь-яким гарніром. У кулінарії оселедець рідко використовують в свіжому вигляді, її зазвичай подають до столу в солоному або копченому вигляді. Оселедець холодного копчення готується за особливим технологічним процесом. Риба піддається тривалому впливу холодного диму, температура якого не перевищує 25 градусів. Ситна, смачна і ароматна, оселедець холодного копчення прикрасить Ваш святковий або повсякденний стіл.

Салака — це один з видів атлантичного оселедця, що живе в Балтійському морі і в деяких озерах Швеції. У довжину рибка досягає 20 см, вага її становить 25-50 г, але зустрічаються і гігантські особини до 37,5 см і вагою до 100 грам. Найбільшу салаку вагою 1,5 кг зловили рибалки у Фінській затоці в 1959 році. За зовнішнім виглядом вона дуже схожа на атлантичний оселедець, відрізняють їх за кількістю хребців і за розмірами самої рибки. У салаки витягнуте тіло сріблястого кольору, спинка темна. Джерелом живлення в основному є дрібні ракоподібні, зооплактон, личинки і мальки риб. Живуть салаки до 11 років (в середньому 7-8), утворюючи невеликі зграйки у верхніх шарах води. Досягають статевої зрілості на 2-3 році життя. Розмножуються навесні, влітку і восени, вимітуючи за 10,5 тисячі маленьких ікринок на твердий грунт недалеко від берега. Після нересту салака спливає вглиб морів, подалі від берега. Ловлять салаку круглий рік. Попадається риба в мережі, різні пастки і неводи. Велика частина улову йде на виготовлення консервів і пресервів, інша ж реалізується як в охолодженому так і в замороженому вигляді.
Незважаючи на те, що риба невеликих розмірів, салака містить безліч вітамінів і необхідних нашому організму амінокислот, омега-3 жирних кислот, макро- і мікроелементів, таких як сірка, кальцій, калій, цинк, фосфор, залізо, йод, марганець, хром, натрій, магній, кобальт, фтор. Салака містить величезну кількість вітамінів A, B1, B2, C, D, E і PP.
Важлива перевага риби полягає у відсутності дрібних кісток. Салака підвищує імунітет і забезпечує роботу органів травлення, благотворно впливає на роботу серця. Підростаючому поколінню ця рибка допоможе у вирішенні проблем зі збоєм гормонів. Дорослих і дітей вона підтримає у боротьбі з авітамінозом, занепадом сил, сонливістю. У жінок в період вагітності салака запобіжить поява анеміі. З грудним молоком годуючих матерів в дитячий організм надходять речовини, корисні для росту і розвитку малюка. Літні люди можуть знизити рівень холестерину і нормалізувати артеріальний тиск. Використання салаки спортсменами і людьми важкої фізичної праці підвищує їх витривалість до фізичних навантажень. Завдяки відсутності в рибі вуглеводів, салака, допоможе позбавитися від зайвої ваги людям, котрі худнуть.
Салака холодного копчення – та продукція, яка користується заслуженим попитом як бюджетний варіант надзвичайно корисної і дуже смачної риби. Якщо ви любите рибку і не бажаєте зловживати жирними продуктами, тоді вам слід купити салаку холодного копчення.
Салака холодного копчення давно відзначена любителями цієї відмінно приготованої, ароматної, привабливої на вигляд риби у вигляді цілих тушок з головами. Цей готовий до вживання продукт з успіхом використовується як інгредієнт рибних салатів, в приготуванні бутербродів, а також користується популярністю і як самостійне блюдо, і як доповнення до гарніру.
Вживаючи кілька разів на тиждень салаку холодного копчення, що є натуральним продуктом, ви поповнюєте в своєму організмі запаси протеїну, а також різноманітних вітамінів і мікроелементів.
Невелика, але досить м’ясиста салака має чудовий зовнішній вигляд, приємний запах, характерний вишуканий смак і при цьому доступна кожному споживачеві вартість.

Рулет асорті холодного копчення поєднує в собі три різні види найкращого філе – це філе тунця, масляної та форелі.

Тунець холодного копчення – це прекрасна альтернатива, вже звичної червоної рибки. Його можна їсти як на бутерброді, так і як окрему закуску. Ніжна структура м’яса, злегка копчений смак і слабка сіль роблять тунець холодного копчення гідним гостем на нашому столі. М’ясо цієї риби, смаку більше нагадує яловичину, ніж рибу. Він визнаний делікатесом у багатьох країнах світу. Його можна використовувати для створення бутербродів і подавати як окрему страву, додавати до салатів, канапе, брускет, суші, ролів, використовувати як інгредієнт у приготуванні інших страв.
Копчений тунець містить вітаміни групи A, B, E, РР та важливі мінерали: хром, фтор, залізо, йод, молібден, нікель, магній, кальцій, а також жирні кислоти, корисні до роботи серця. Тунець нормалізує рівень холестерину в крові, зміцнює зір та підходить для харчування діабетиків. За вмістом білка тунець є одним з лідерів серед всіх видів риб. Тому, він є популярним продуктом в раціоні спортсменів і бодібілдерів, які регулярно стежать за своєю м’язовою масою.

Самий популярний представник «масляних» – есколар, він же – сіра делікатесна макрель з сімейства скумбрієвих. Ця риба родом з тропічних і помірно теплих океанічних вод. У переліку промислової океанічної риби есколар вважається однією з найбільш «чистих» риб – справа в тому, що якщо забруднення води перевищує норму хоча б на 10%, то есколар не виживає.
Есколар або масляна – вид променеперих риб із сімейства гемпілових. Єдиний представник однойменного роду. Пелагічні риби відкритих океанічних просторів. За зовнішнім виглядом та способом життя нагадує тунця. Максимальна довжина тіла 2 метри, а маса — 45 кг. Найбільш поширена вага: 25-35 кг.
У м’ясі її міститься 0,4-1,8% жиру та 18,8-20,2% білка. Масляна що виловлюється в Південно-Східній Атлантиці, значно жирніша – в ній до 11-13% жиру. Філе масляної має високі смакові якості. Воно щільне, ніжне, це висококалорійна риба, у ній високий вміст калію, натрію, фтору, хрому магнію, у достатній кількості ніацин та селен, вітаміни групи В.
У кулінарії цінується за найсмачніше м’ясо з щільною та ніжною текстурою, яке за смаковими якостями нагадує м’ясо палтуса. Свою назву ця рибка отримала за досить високу жирність. Завдяки цьому вона дуже поживна, має високу енергетичну цінність. Вживання такої риби допоможе швидко відновити сили після важкої фізичної праці чи перенесеної хвороби. У кулінарії копчену масляну рибу можна використовувати не тільки як окрему страву, але і для додавання в салати з овочів, при цьому можна навіть не буде потрібно масло. Користь масляної риби полягає в її багатому вітамінному складі – в ній присутні практично всі вітаміни групи В, а також вітамін молодості Е.

Форель (Oncorhynchus mykiss) – особливо смачна, дієтична риба, яка належить до сімейства лососевих. Норвезька форель – продукт аквакультури, що вирощується на рибних фермах, розташованих в чистих водах фіордів біля узбережжя Норвегії. Форель вибаглива щодо умов, в яких мешкає. Це означає, що вона комфортно почуває себе лише в свіжій прохолодній воді, і харчується кормом, що складається з натуральних компонентів. Тому, форель не містить шкідливих речовин.
Норвезька форель, містить купу вітамінів, мікро- та макроелементів, а також Омега-3 поліненасичені жирні кислоти, та інших цінні речовини, які приносять значну користь людині. В форелі міститься багато фосфору, необхідного людині для формування міцних кісток і зубів. До складу цієї риби також входять такі речовини як кальцій, магній, натрій і калій. Чималу роль відіграють і вітаміни, які містяться у складі цієї риби. Серед них найбільш помітними є вітаміни групи В (В1, В2, В3, В6), які відповідають за здоров’я нашої нервової системи і за нормальну роботу мозку.
Крім вітамінів В в лососі міститься також вітамін А, відомий всім своєю користю для зростаючого організму.
Однак найбільше форель цінують за вміст поліненасичених жирних кислот Омега-3, які забезпечують нормальну роботу нервової системи, стимулюють діяльність мозку і очей. А в поєднанні з вітаміном D діє на нашу нервову систему як антидепрессант.
Вживаючи копчену форель, ми отримуємо не тільки задоволення, а й користь.
Філе форелі містить жиророзчинні вітаміни А, Е, К, D, вітамін С та ніацин. Поїдаючи форель, Ви насичує організм залізом та селеном, цинком, міддю та марганцем. А завдяки високому вмісту холіну, вітаміну В4 ми отримуємо сприяння нормалізації роботи печінки, виведенню шкідливих речовин, нормалізації рівня інсуліну, поліпшенню обміну речовин та відновленню нервових клітин.
Філе форелі холодного копчення — справжня розкіш для гурманів. Цей продукт має неперевершений смак та аромат, які надають йому унікальний характер. Форель відзначається вишуканим м’ясом, ніжністю та насиченим смаком. Холодне копчення на вільховій трісці зберігає природний смак риби, додаючи неймовірну ароматичність та неперевершені смакові відчуття.

Оселедець, як сардина, кілька та анчоус, належить до сімейства оселедцевих. Він відноситься до стайних риб, що живуть не тільки в Балтійському і Північному морях, а й у всій північній частині Атлантичного океану від Норвегії до Гренландії та Північної Кароліни (США). Налічується понад 60 видів оселедця, які відрізняються і за зовнішнім виглядом і за смаковими якостями.
Риба досягає до 40 сантиметрів в довжину, при цьому деякі особини доживають до 20 років. Косяки оселедця можна помітити у відкритому морі неозброєним оком, так як поверхня тіла риби дуже яскраво блищить. Під водою спина оселедця відбивається кольорами в діапазоні від жовтувато-зеленого до синьо-чорного і синьо-зеленого. Бока риби мають сріблясте забарвлення, донизу переходять в білий колір.
Оселедець харчується зоопланктоном і часто сам стає здобиччю інших морських тварин. Позбавлена водного середовища, ця риба втрачає блиск, набуває звичайне синьо-зелене забарвлення, та стає досить непримітною. Характерною рисою оселедця є луска без шипів, гладкі зяброві кришки і нижня щелепа, що перевищує верхню за розміром. Черевний плавець оселедця знаходиться під початком спинного. У період з початку березня по кінець квітня оселедець стає особливо жирним та смачним, так як в цей час відбувається нерест, коли мільйони особин направляються в гавані і гирла річок для метання ікри.
Оселедець належить до найбільшої груп серед риб, що видобуваються у світі, що складають оселедцеві. Харчове значення і смакові властивості окремих видів оселедцевих дуже різні. Вони залежать як від виду, так і від сезону і району лову, розміру риби, а також від способу її обробки. Найбільш цінуються в уловах і продажі – океанічний оселедець (атлантичний і тихоокеанський). Найбільш угодованими ці риби бувають у другій половині року, восени і взимку, коли їх жирність перевищує 20 відсотків. Оселедець – дуже поживний продукт, що сприяє кращому функціонуванню кровоносної, нервової і травної системи людини. У м’ясі її міститься 16-19 % білка, до 25 % жиру, вітаміни А і D, велику кількість B1, B2 і B12, РР, А і D. Жирний слабосолений, копчений і маринований оселедець відносять до чудового закусочного продукту. Є дані, що вживання оселедця послаблює деякі симптоми псориазу, покращує зір і функції мозку.
Оселедець без голови холодного копчення дуже популярна та доступна риба, і при обробці методом холодного копчення на вільховій трісці стає неймовірно ніжною та соковитою.
Для тих, хто дотримується спеціальних дієт, важко помилитися з оселедцем. Цей простий продукт стане товаришем тим, хто дотримується пескатаріанства, середземноморської, низьковуглеводної і навіть низьконатрієвої дієти. Завдяки високому відсотку жиру оселедець навіть підходить для кето-дієти.

Мідія — вид двостулкових молюсків з родини мідієвих, які поширені уздовж берегів Чилі і Фолклендських островів. Поживна цінність м’яса мідій дуже висока, адже воно містить натуральні білки дуже високої якості, збагаченими такими натуральними елементами, як фосфатиди. Завдяки цьому, корисні властивості мідій роблять сприятливе середовище для роботу печінки, процесів травлення та обміну речовин. За наявності білка в своєму м’ясі мідій перевершує яловичину і рибу. М’ясо мідій містить більше 30 елементів, необхідних для нормального функціонування організму. У мідіях міститься всього 3% жиру високої біологічної активності. Мідії – це корисний і вишуканий делікатес з особливим і ніжним смаком. Вельми багатий склад дозволяє не тільки внести різноманітність в раціон харчування, але чудово може заповнити запаси речовин, особливо необхідних в організмі. Висока поживна цінність мідій поєднується з низькою калорійністю даного продукту.
Наші мідії завозять з країни Чілі, яка знаходиться в південій Америці.
У нас м’ясо мідії представлено холодного копчення, дуже смачна закуска до пива.
Мідії — морський делікатес та джерело високоякісного білка. При регулярному вживанні цих молюсків можна наситити організм необхідними для здоров’я людини компонентами. А ще це відмінний спосіб для схуднення: включення в раціон відварених мідій з оливковою олією і свіжими овочами збільшить швидкість спалювання калорій! Висока поживна цінність мідій поєднується з низькою калорійністю даного продукту.
До складу м’яса мідій входять фосфатиди, амінокислоти, білок, глікоген, поліненасичені жирні кислоти, вітаміни В1, В2Е, В6, D і РР, а також такі речовини, як йод, залізо, кобальт, марганець, мідь, цинк.
Корисні властивості:
Кальцій, яким багате м’ясо мідій, бере участь в утворенні кісток, охороняє їх від артритів. Якщо регулярно вживати цих молюсків в їжу, через деякий час починає поліпшуватися стан зубів, волосся, нігтів.
Присутність в раціоні м’яса мідій корисно для людей, у яких спостерігаються патології серцево-судинної системи, за рахунок вмісту в своєму складі калію і магнію. Ці мікроелементи допомагають виведенню надмірної холестерину з організму, а також беруть участь у виробленні еритроцитів.
При захворюваннях шлунково-кишкового тракту, морські делікатеси теж важливі. Допомагають у боротьбі з тривалими запорами, метеоризмом.
Вони є непоганими антиоксидантами, здатні виводити з організму токсини, солі, а також радіонукліди.
Деякі речовини, що входять до складу м’яса мідій, допомагають боротися з раковими клітинами.
Залізо в складі допомагає при низькому гемоглобіні.
З давніх часів відомо, що цей морепродукт посилює лібідо, тому його застосовують як афродизіак.
Також мідії здатні підтримувати загальний водний баланс і тонус організму.
Вживання м’яса молюсків під час вагітності дозволяє наситити організм речовинами, які необхідні для повноцінного розвитку плоду.
За рахунок вмісту високоякісного протеїну, мідії обов’язкові в раціоні спортсменів. Людям, які ведуть активний спосіб життя білок буде також корисний.

Silver warehou (Масляна саворін) – мешкає біля берегів Тихого і Індійського океанів. В нашу країну вона доставляється в замороженому вигляді, частіше з Нової Зеландії чи Австралії. Риба саворин являє собою невелику рибу, що відноситься до сімейства окунеподібних. Зовні риба украй схожа з тунцем, особливо підвид саворіна – блакитний варехоу, який має луску з синюватим відливом. Однак від тунця її відрізняють менші розміри.
Есколар (лат. Lepidocybium flavobrunneum) має й іншу назву – сіра делікатесна макрель. Цей вид риб мешкає у верхніх шарах океанічних вод в теплих широтах всієї земної кулі. Зовні силует Есколар нагадує тунця. Дорослі рибини досить великі: довжина досягає 2 м, маса 25-35 кг. Через відносно невелику чисельність масляна риба не стала об’єктом промислового видобутку, її виловлюють попутно при вилові тунця.
Цікаво, що така велика мешканка теплих вод харчується в основному кальмарами, рачками, а також дрібними рибками. Біле м’ясо містить мало кісток, а жирна, ніжна і при цьому пружна м’якоть робить тушки і балик неперевершеним делікатесом для найвибагливіших гурманів.
Особливістю риби есколар є склад жирів: замість основи звичайних жирів тригліцеридів ця риба накопичує складні ефіри жирних кислот, погано перетравлюваних організмом людини і здатних викликати при переїданні діарею. Есколар відмінно поєднується з різними овочами, виняток становлять лише томати, які посилюють проносний вплив риби. У деяких країнах через свій склад масляна риба знаходиться під забороною.
Приготовлений виріб зберігає всі свої смакові якості. Користь масляної риби холодного копчення очевидна. Зберігається до 90% поживних речовин, тому що вона не проходить термічну обробку. Такий вид готування досить корисний і має незабутні смакові властивості, не заподіює шкоди.
Копчена масляна риба служить цінним джерелом білку та важливих мікроелементів, у тому числі хрому, який у природі зустрічається досить рідко, але необхідний для нормального функціонування ендокринної системи людини. Крім того, хром допомагає підтримувати наш організм у тонусі та забезпечує м’язи енергією.
Масляна тушка холодного копчення — рідкісна та унікальна. Масляна має високу енергетичну цінність, її рекомендують вживати людям, які ведуть активний спосіб життя. Філе містить необхідні організму організму вітаміни, мікро- і макроелементи, що корисно для здоров’я. Біле, надзвичайно поживне рибне філе — ідеальна прикраса будь-якого столу.

Лосось ввозиться в Україну з багатьох країн. Проте наше виробництво обирає для себе Норвезький лосось, який є еталоном цієй риби. При обробленні тушок на філе утворюються смужки черевця – найбільш живильні частини лосося. Ці черевця засолюють, а потім піддають технології холодного копчення. Продукт є на 100% натуральним – крім солі, ніяких речовин не використовують. Дим отримують після тління деревної щепи, а копчення здійснюється в сучасних коптильних камерах тривалий час при невисоких температурах, тому теша має насичений смак і яскравий аромат.
Щільна ніжна м’якоть черевця не тільки надзвичайно смачна, але ще й корисна. Черевця лосося багаті на вміст білків природного походження, що легко засвоюються. Крім того, вітамінно-мінеральний склад містить такі сполуки як залізо, фосфор, магній, кальцій, калій, фтор, молібден, вітаміни групи С, РР, а також В1 та В2. Примітно, що медики вже давно звертають увагу на унікальну користь черевців лосося для людського організму. Справа в тому, що саме ця частина риби містить найбільшу кількість природних жирів.
Лосось черевця холодного копчення це бюджетний варіант відмінно приготованої червоної риби з самої поживної її частини – черева. Крім чудового смаку, черевце є джерелом поліненасичених кислот і великого переліку вітамінів, мікроелементів. М’ясо черевця ніжне, рум’яне, з приємним присмаком натуральної копченості. Це і смачний, і надзвичайно корисний продукт бюджетного ряду, що є до того ж джерелом поліненасиченої кислоти Омега-3, яка благотворно впливає на обмін речовин.

Корюшка — невелика, зграйна риба, представник класу променеперих, сімейства корюшкових. Зустрічається в прохолодних морях Світового океану, у річках, озерах, внутрішніх водоймах Північної півкулі.
Корюшка — струнка риба сріблястого кольору. Найбільш зрілі, дорослі екземпляри витягуються в довжину до 17-21 див. Зустрічаються рекордсмени, які виростають до 30 см і досягають ваги в 300 р. Хижачка. Це підтверджує дрібнозуба пащу.
Більшу частину життєвого циклу тримається в пелагічних зонах, що примикають до місць, де річки впадають в моря. Влітку і восени посилено годується. До зими інтенсивність жора падає. Риба підтягується до гирл річок.
Корюшка з низьким рівнем калорій та насичених жирів є відмінним доповненням до раціону. Деякі з найбільш помітних переваг корюшки включають її здатність захищати волосся, пожвавлювати шкіру, збільшувати енергію, стимулювати нервову систему, знижувати кров’яний тиск та зміцнювати кістки, серед іншого.
Корисна вона при серцево-судинних захворюваннях, для зміцнення кісток, зубів, суглобів та для профілактики хвороб опорно-рухового апарату та при схильності до остеопорозу. Підходить для раціону тих, хто худне – корюшка легко засвоюється організмом та покращує обмін речовин.
Копчена корюшка не вимагає додаткової обробки, її можна їсти відразу ж. Незважаючи на невеликі розміри цієї рибки, її м’ясо досить соковите, відрізняється ніжністю та приємною щільністю, має ледь помітний легкий аромат.
Корюшка холодного копчення – це продукт, що відрізняється своїми індивідуальними смаковими якостями, які не залишать байдужим нікого. М’ясо корюшки відрізняється ніжним смаком та великою кількістю корисних речовин, таких як калій, залізо, натрій, магній, фтор, молібден, хлор та форсфор, вітаміни А, D та групи В.

Рулетик з філе скумбрії гарячого копчення – це гастрономічний шедевр, створений Майстрами Смаку. У ньому поєднується неперевершений смак філе скумбрії з нотками гірчиці, солі та часнику. Копчений рулетик має інтенсивний аромат, який розкривається при першому контакті з вашими смаковими рецепторами. Цей продукт має поживну цінність і багатий склад мінералів та вітамінів, необхідних для здоров’я. Скумбрія є джерелом високоякісних білків, Омега-3 жирних кислот, які сприяють зміцненню серцево-судинної системи і поліпшують роботу мозку. Риба гарячого копчення чудово поєднується зі свіжими овочами, лимоном, картоплею та іншими гарнірами. Також він стане прекрасним доповненням до закусок і салатів. Насолоджуйтеся ароматом, багатством поживних речовин та неповторним смаком рулетика з філе скумбрії гарячого копчення.
Філе в рулетиках містить у собі вітаміни групи А, В, С, Е, РР, вітамін D, жирні омега-кислоти (calorizator), також, містить велику кількість йоду, кальцію, фосфору, калію, цинку, магнію, заліза, фтору, марганцю, сірки і натрію – і це тільки скромна частина від усіх мікро- і макроелементів, якими насичене її м’ясо.

Форель (Oncorhynchus mykiss) – особливо смачна, дієтична риба, яка належить до сімейства лососевих. Норвезька форель – продукт аквакультури, що вирощується на рибних фермах, розташованих в чистих водах фіордів біля узбережжя Норвегії. Форель вибаглива щодо умов, в яких мешкає. Це означає, що вона комфортно почуває себе лише в свіжій прохолодній воді, і харчується кормом, що складається з натуральних компонентів. Тому, форель не містить шкідливих речовин. Порівняно з сьомгою, м’ясо форелі більш щільне, а вміст жирів менший.
Як і вся форель, голова містить повноцінний білок і корисний рибний жир. Крім того, в ній багато сполучної і хрящової тканини, яка є джерелом колагену і глюкозаміну.

Південна макрель або Гемфіш (Rexea solandri) – відноситься до сімейства гемпілових, і доводиться родичкою Масляній рибі та Барракуді. Тіло витягнуте, змієподібне, м’ясо має делікатну структуру та невелику кількість кісток.
Рексія – рід променеперих риб із сімейства гемпілових. Широко поширена у тропічних та помірних водах Індійського та Тихого океанів. Однозначно риба не жирна, м’ясо щільне та біле.

Ставрида – рід морських риб сімейства ставридових ряду окунеподібних. Поширені у тропічних та субтропічних морях. Ставрида – цінна промислова риба, яка мешкає в Атлантичному, Тихому та Індійському океані. Її довжина може досягати до 60-70 см, але зазвичай вона складає близько 30 см при вазі близько 500 г. Ця пелагічна стайна риба має голубувато-сіру спину із сріблястим черевцем. Довгасте тіло трохи стиснуте з боків.
Ставрида – це риба, яка володіє багатьма корисними властивостями для здоров’я людини. Вона багата на білки, вітаміни та мінерали, що надають різноманітних користей організму. Крім того, ставрида містить велику кількість Омега-3 жирних кислот, які є незамінними для підтримки серцево-судинної системи та покращення когнітивних функцій. Ставрида також є джерелом цінних вітамінів та мінералів. У її складі містяться вітаміни групи В (В1, В2, В3), які необхідні для нормального функціонування нервової та імунної системи. Крім цього, ставрида є джерелом вітаміну D, який необхідний для нормальної абсорбції кальцію і фосфору, а отже, сприяє зміцненню кісток та зубів.
Ставрида гарячого копчення готується за особливою технологією. Риба піддається обробці гарячим димом, набуваючи відмінні смакові і ароматичні властивості. М`ясо ставриди ніжне і смачне, без безлічі дрібних кісток. Ставрида гарячого копчення прикрасить Ваш святковий стіл. Її можна подавати як самостійне блюдо або використовувати для приготування різних салатів і закусок.

Скумбрія атлантична (Scomber Scombrus) – іноді її називають макрель – відноситься до родини скумбрієвих загону окунеподібних. Це – морський мешканець, якого можна зустріти у Атлантичному океані, мешкає вона у Балтійському, Північному, Середземному, Мармуровому, Чорному морях, заходить під час літньої міграції у Баренцове та Біле моря.
Скумбрія відноситься до пелагічних видів риб, живе у зграях, що складаються з особин однієї величини. Швидкість, яку може розвивати скумбрія, становить близько 70 км/ч. Має веретеноподібне тіло, вкрите дрібною лускою. Забарвлення її обумовлено пристосовуваністю: спина синього кольору та покрита темними смужками, які не дозволяють хижакам з повітря легко її помічати. Черево у скумбрій білого кольору. Розміри тіла риби коливаються в середньому між 30 і 40 см, а вага однієї рибини в середньому 0,5-0,7 кг.
Скумбрія харчується дрібними рибами, кальмарами, медузами та різними ракоподібними. Плодючість її становить 350-500 тис. ікринок.
Вживання скумбрії у їжу попереджає хвороби серцево-судинної і нервової системи, а також не допускає утворення у судинах холестеринових бляшок, знижуючи згортання крові.
Фінські дослідження показали, що ті люди, які часто вживають скумбрію, менш схильні до депресії.
Скумбрія гарячого копчення багата на вітаміни та мінерали. Вона містить у собі вітаміни та жирні омега-кислоти (calorizator). Також скумбрія містить велику кількість йоду, кальцію, фосфору, калію, цинку, магнію, заліза, фтору, марганцю, сірки і натрію – і це тільки скромна частина від усіх мікро- і макроелементів, якими насичене її м’ясо.
Приготована методом копчення скумбрія багата на вітаміни A, E, D. У ній є вітаміни А, РР, С і групи В, серед яких в найбільшу кількість присутня В12. Він бере участь в метаболізмі жирів і сприяє синтезу ДНК, а при гіпоксії він може підвищити рівень споживання кисню клітинами організму.
Всупереч усталеним стереотипам, копчена риба – чудовий дієтичний продукт, який нормалізує роботу серця, мозку й органів травлення. Ну і, звісно, будь-яка рибка зміцнює кістки та м’язи. Копчену рибу рекомендується додавати в раціон хоча б раз на тиждень.
Скумбрія – жирна морська риба, але переважно вона містить корисні ненасичені жирні кислоти омега-3. Це також багатий джерело повноцінного білка, включаючи важливі амінокислоти, які не виробляються організмом та повинні надходити з їжею. Скумбрія також містить багато мінералів, перевищуючи інші риби за кількістю селену.
Скумбрія гарячого копчення – це вишуканий делікатес, який виготовляється з свіжої скумбрії за допомогою традиційного методу гарячого копчення. Цей метод копчення надає скумбрії неповторного аромату та золотистого кольору, а також зберігає всі корисні властивості риби. Максимальну користь несе копчена риба скумбрія, приготована шляхом холодного копчення.

Лосось черевця гарячого копчення це бюджетний варіант відмінно приготованої червоної риби з самої поживної її частини – черева. Крім чудового смаку, черевце є джерелом поліненасичених кислот і великого переліку вітамінів, мікроелементів. М’ясо черевця ніжне, рум’яне, з приємним присмаком натуральної копченості. Це і смачний, і надзвичайно корисний продукт бюджетного ряду, що є до того ж джерелом поліненасиченої кислоти Омега-3, яка благотворно впливає на обмін речовин.
Черевця сьомги дуже корисні для організму людини, оскільки містять багато вітамінів групи А, В, Е, Н, D, С, РР і величезна кількість мінералів. Черевця можна засолювати, коптити, варити рибний суп. Вони досить жирненькі, мають яскраво виражений смак.
Користь черевець лосося для людського організму стає зрозумілою, достатньо лише поглянути на хімічний склад продукту, який містить велику кількість вітамінів, а також РР. Крім того, у складі черевців присутні незамінні для людини жирні амінокислоти, а також такі сполуки природного походження як кальцій, фосфор, калій, натрій, магній та інші.

Морський окунь – рід морських променеперих риб з сімейства скорпенових. На вигляд дещо нагадують річкового окуня, але сильно відрізняються від нього за багатьма особливостями зовнішньої та внутрішньої будови, що їх відносять не тільки до іншого сімейства, а й до іншого загону риб. У роді морського окуня налічується близько 110 видів. Більшість видів морських окунів мешкають у північній частині Тихого океану, на півдні Тихого та Атлантичного океанів, у північній частині Атлантичного океану. Найбільше видове розмаїття спостерігається біля південного узбережжя Каліфорнії, де налічують 56 видів. Морський окунь гарячого копчення, у м’ясі якого, є всі необхідні корисні речовини, для нормальної життєдіяльності людини, має вкрай важливий вміст риб’ячого жиру та поліненасичених кислот Омега 3 – вони знижують рівень холестерину, регулюють обмінні процеси і є профілактичним засобом серцево-судинних хвороб. Вживання морського окуня позитивно вплине на стан шкіри, нормалізує роботу травної та нервової систем. М’ясо морського окуня містить багато білка, відносно небагато жиру і зовсім не містить вуглеводів. У ньому є майже всі вітаміни групи B, вітаміни A, D, ніацин, а також хром, кобальт, йод, фосфор. М’ясо морського окуня також містить таурин — амінокислоту, що дуже важливо для регулювання обміну речовин в організмі людини, синтезу білків і підтримання здоров’я судин. Ця риба по праву належить до топ найсмачніших і найкорисніших риб, що мешкають в морях і океанах.
Окунь гарячого копчення є стовідсотково натуральним продуктом, адже для його виготовлення використовується тільки кухонна сіль.
Морський окунь також незамінний для людей з ослабленим імунітетом, проблемами з нервовою і кісткової системами, а також для тих, хто бореться з атеросклерозом, патологією щитовидної залози, надмірною масою тіла та ін.

Лосось черевця гарячого копчення це бюджетний варіант відмінно приготованої червоної риби з самої поживної її частини – черева. Крім чудового смаку, черевце є джерелом поліненасичених кислот і великого переліку вітамінів, мікроелементів. М’ясо черевця ніжне, рум’яне, з приємним присмаком натуральної копченості. Це і смачний, і надзвичайно корисний продукт бюджетного ряду, що є до того ж джерелом поліненасиченої кислоти Омега-3, яка благотворно впливає на обмін речовин.
Черевця сьомги дуже корисні для організму людини, оскільки містять багато вітамінів групи А, В, Е, Н, D, С, РР і величезна кількість мінералів. Черевця можна засолювати, коптити, варити рибний суп. Вони досить жирненькі, мають яскраво виражений смак.
Користь черевець лосося для людського організму стає зрозумілою, достатньо лише поглянути на хімічний склад продукту, який містить велику кількість вітамінів, а також РР. Крім того, у складі черевців присутні незамінні для людини жирні амінокислоти, а також такі сполуки природного походження як кальцій, фосфор, калій, натрій, магній та інші.

Сьомга – це найблагородніша риба сімейства лососевих, її ще називають “королевою” за її незвичайну красу і смак м’яса. У сьомги красива, срібляста луска. Така риба може досягати близько 35 – 40 кг, і розмірів до 1,2 – 1,5 метрів в довжину. Це дуже смачна риба, яку подають в кращих ресторанах.
Живе сьомга близько 9 років. Представництво королівської сьомги поширене на півночі Атлантичного океану на західній частині Льодовитого океану. У сьомги більш морське забарвлення – срібляста луска, покрита невеликими хаотичними плямами темного кольору. А на спині забарвлення луски переходить в благородний світло-блакитний відтінок, що надає королівський статус рибі.
Харчується сьомга ракоподібними, і дрібною рибою. Коли сьомга досягає необхідного віку, риба вирушає у довгу подорож для продовження роду. На нерест сьомга відправляється з моря в прісноводну річку і робить це всього лише один раз у своєму житті. Нерест відбувається в ранню осінь або теплу зиму. У гирлі прісноводної річки сьомга рухається вгору за течією, і вибирає зручне місце для розмноження. Під час нересту луска сьомги темніє і набуває сріблясто-синього забарвлення, а на голові і боках з’являються помаранчеві і червоні плями.
Хребти сьомги – недорогий морепродукт, який зберігає всі корисні властивості цілої тушки. Регулярне вживання лососевих зміцнює серцево-судинну, травну систему, покращує обмінні процеси і роботу головного мозку, сприяє виробленню коллагену та росту м’язових тканин.
М’ясо лососевих має в складі цілий комплекс корисних речовин – витамини А і В, які покращують колір обличчя та загальний стан шкіри. У червоній рибі міститься добова норма вітаміну D і половина добової норми B12, а також калій та фосфор, які затримують процеси старіння та зміцнюють кістки.
Філе лососевих містить антиоксидантні сполуки, які попереджають онкологію, усувають запальні процеси, сповільнюють процеси старіння шкіри. Мелатонін у складі риби допомагає людині позбутися безсоння, а фолієва кислота позитивно позначається на кровообігу і вирішує проблеми з анемією.
Вчені Китаю довели здатність лосося знижувати ризик патологій судин і серця. Включення такої риби в раціон допомагає знизити рівень «шкідливого» холестерину, надлишок якого викликає атеросклероз. При цьому, червона риба підвищує рівень ліпопротеїнів високої щільності і калію. Вони корисні для судин, допомагають розслабити та розширити стінки судин, що призводить до зниження артеріального тиску.
Лососеві допомагають:
– зміцнити зуби та нігті;
– нормалізувати функції органів ШКТ;
– вивести токсини та нейтралізувати дію вільних радикалів;
– усунути наслідки депресій і стресів;
– зміцнити імунітет.

Лососеві ковбаски гарячого копчення приємно здивують ніжним, пряним смаком до складу яких входять шматочки форелі, спеції та натуральна оболонка.
Новий делікатес вразить ваші смакові рецептори. Ковбаса рибна гарячого копчення дасть фору всім елітним м’ясним делікатесам. На вас чекає неповторний смак і ніжна текстура рубаного м’яса, яке просто тане на язиці. Точно вивірена рецептура, натуральні інгредієнти та відточений процес приготування – ось що робить цю ковбасу такою особливою. Спробувавши її вперше, Ви не одразу зможете повірити, що вона зроблена з риби. У процесі приготування ковбасу коптять на натуральній щепі, що вносить особливий штрих у чудовий смак цього делікатесу.
Копчена форель містить вітамін PP та його ніацинового еквівалента PP, а також мінеральні речовини. Серед них: молібден, нікель, хлор, а також у величезних кількостях фтор, украй необхідний для зміцнення м’язової та кісткової тканин.
Рибна ковбаса легко засвоюється організмом у будь-якому віці та дуже поживна. Рекомендується при дієтичному харчуванні, для людей, які ведуть здоровий спосіб життя.

Кілька — риба родини оселедцевих. Розповсюджена у Східній Атлантиці, від Норвегії до Гібралтару. Зустрічається у протоці Ла-Манш, Північному, Балтійському, північній частині Середземного та у Чорному морі. Утворює декілька підвидів: у Північному морі — північна кілька, у Балтійському — балтійська кілька, у Чорному — чорноморська кілька. Зграйна пелагічна риба. Розповсюджена переважно у відкритому морі, але може підходити до берегів, якщо вода там охолоджується до необхідної для кільки температури. На черевці у неї є лусочка з шипами, що утворює кіль, який робить рибку більш обтічної форми і невидимою знизу – звідси і назва. Балтійська кілька, копчена на вільховій трісці стане прикрасою будь – якого святкового столу, а жир, що міститься в кільці, здебільшого складається з Омега-3 жирних кислот, які уповільнюють процеси старіння.
У країнах Балтії шпроти готують уже декілька століть. Спочатку цей продукт був дорогим і дефіцитним, оскільки для приготування консерви використовували лише свіжі балтійські шпроти із сімейства оселедцевих, виловлені в зимовий сезон. Рибу чистили й коптили на димі тлійної тирси вільхи, завдяки чому вона набувала характерного золотистого кольору. Потім її сортували, укладали в банки, солили та заливали олією, а далі витримували 30 днів, періодично перевертаючи для рівномірного просочення олією. Цікаво, що у 1995 році Латвія отримала патент на виготовлення класичних ризьких шпротів.
Шпроти є джерелом багатьох корисних речовин, таких як білки, що легко засвоюється, вітаміни (особливо вітамін D та вітаміни групи B), мінерали (залізо, фосфор, кальцій, йод) та ненасичені жирні кислоти Омега-3. Вони сприяють зміцненню кісток, покращують функцію серця, нормалізують рівень холестерину та мають протизапальні властивості.
За умови помірного споживання кілька гарачого копчення – шпроти допомагають запобігати розвитку остеопорозу, знижують рівень «поганого» холестерину, покращують стан шкіри, волосся та нігтів. Також, завдяки високому вмісту вітамінів і мінералів шпроти покращують обмін речовин в організмі, нормалізують роботу нервової системи, зміцнюють судини, перешкоджають розвитку захворювань щитоподібної та підшлункової залоз. Кальцій і фосфор зміцнюють зуби та кістки. А вітамін Е та омега-3 — це потужні антиоксиданти, які захищають клітини від вільних радикалів, знижують ймовірність розвитку запальних процесів і слугують для профілактики низки серйозних захворювань, зокрема діабету.

Барабулька (султанка) – рід риб із сімейства барабулевих. У довжину може досягати навіть 45 см. За смаком барабулька делікатесна і ніжна риба, м’ясо відрізняється винятковими смаковими якостями. Склад барабульки багатий різними вітамінами та мінеральними речовинами. У ній дуже багато екстрактивних речовин (2,3-4,5%), серед яких: холін, креатин, інозит, карнозин, глікоген, молочна кислота та інші, що мають сильну сокогонну дію і властивість, що стимулює шлункову секрецію. Мінеральні речовини, що входять до складу барабульки: магній, натрій, калій, хлор, фосфор, залізо, сірка та інші елементи. Гурмани кажуть, що копчена і смажена барабулька – одна з найсмачніших у світі страв із риби.
Барабулька гарячого копчення відрізняється ніжним, оригінальним смаком та вмістом великої кількості корисних речовин. Це справжній делікатес, який неодмінно оцінять шанувальники копченої продукції.
Не дивлячись на низьку калорійність, риба дарує ситість надовго, завдячуючи протеїнам у її складі та поліненасиченим жирним кислотам. Барабуля містить вітаміни групи А, В, С, Е та РР. Серед мікро- та макроелементів переважають калій і фосфор, залізо та цинк.

Кальмари (Teuthida) — ряд головоногих молюсків. Хоча ця група вважається парафілетичною, вона зберігається у деяких класифікаціях. Зазвичай мають розміри 0,25 — 0,5 м, але гігантські кальмари роду Architeuthis можуть досягати 20 метрів із щупальцями і є найбільшими безхребетними. Кальмари мають обтічне торпедоподібне тіло, що дозволяє їм рухатися з великою швидкістю «хвостом» вперед, основний спосіб руху — реактивний. Уздовж тіла кальмара проходить хрящова «стрілка», що підтримує тіло. Вона називається гладіус і є рудиментом раковини.

Забарвлення різноманітне, деякі глибоководні види кальмарів мають прозоре тіло. Тварина ця настільки прозора, що у воді майже невидима — як шматок криги. Видають прозорого кальмара лише чорні блискучі великі очі. Природний колір кальмарів темно-зелений, а у хвилини роздратування чи страху робиться червоним. Є види кальмарів, що світяться у темряві. Вночі вони виглядають надзвичайно гарно — як новорічні ялинки.

Кальмарів вживають у їжу, тож вони є одним з об’єктів промислового вилову.

Більшість кальмарів — хижаки. Харчуються рибою та іншими дрібнішими кальмарами. Кальмарами в свою чергу харчуються кашалоти та дельфіни. Кальмари мають найбільші серед тварин очі — до півметра у діаметрі. Будова ока у кальмарів складніша, ніж у людей. Вони розрізняють поляризоване світло. Припускають, що кальмари бачать найдрібніші деталі, яких не може бачити людина. Подібні органи чуттів дають можливість припустити, що мозок цих тварин добре розвинений. Є серед кальмарів і «летючі», що можуть вистрибувати з води і летіти над її поверхнею.

Кальмар – це морський делікатес, що вважається одним з найшвидших, і за швидкістю поступається лише таким рибам, як тунець, дельфін і риба-меч. Кальмар в разі необхідності може розвинути високу швидкість і вилетіти з води, змітаючи її десятки метрів. Тіло має циліндричну форму, на одному кінці якого розташовані трикутні плавники, а на іншому – отвір рота, навколо якого ростуть десять щупалець, два з яких явно розрізняються за розміром.

Кальмар – це ціле джерело легкозасвоюваного білка, оскільки його концентрація набагато вище, ніж у будь-якого виду м’яса або риби. Білок є одним з основних елементів, з якого складається наша кістка, м’язова тканина, волосся і будь-які тканини нашого організму.

Кальмари сповнені вітамінів і поліненасичених жирів, які грають величезну роль в збалансованому харчуванні. Крім того, як і всі морепродукти, кальмар насичений мінералами – йодом, фосфором, міддю, цинком. Цей морепродукт корисний для травлення, тому що містить велику кількість екстрактивних речовин, що позитивно впливає на вироблення травних соків.
Філе кальмара холодного копчення – це вишуканий продукт, який пропонує неповторний смак і текстуру морепродуктів. Це вишукане філе кальмара, яке було оброблене спеціальним процесом холодного копчення, що надає йому унікального аромату і багатогранного смаку.

Філе кальмара холодного копчення має ніжну, м’яку і соковиту текстуру, яка розтає у роті, даруючи незабутні враження. Копчений аромат додає страві особливої привабливості, а його солодкувато-солоний смак з легкою ноткою диму доповнює його неповторний характер.

Філе кальмара – це надзвичайно корисний продукт, багатий білками, вітамінами та мінералами. Він містить значну кількість незамінних амінокислот, які сприяють будівництву м’язової маси і підтримці здоров’я організму. Крім того, кальмари містять залізо, цинк, магній та інші поживні речовини, які сприяють загальному добробуту. Це філе кальмара ідеально підходить як окрема страва або може бути використане в різноманітних кулінарних творіннях. Воно додає аромату і смаку салатам, пастам, рисовим стравам, піци і багатьом іншим стравам. Ваші гості і близькі будуть вражені його елегантним виглядом і насиченим смаком. Апетитний морепродукт, що готується за особливою рецептурою, філе кальмара холодного копчення – це чудовий вибір для тих, хто цінує вишуканість, якість та неперевершений смак морепродуктів. Його можна використовувати для приготування вишуканих салатів, гарнірів та закусок.

Кальмар холодного копчення на вільховій трісці заінтрегує своїм зовнішнім виглядом – філе сплетене в косичку з рум’яною, золотистою скоринкою, а користь цього продукту в подарунок. Дозвольте собі насолодитися цією делікатесною стравою і поринути у світ кулінарних насолод.

М’ясо кальмара вважається значно кориснішим для людини, ніж м’ясо наземних тварин. Кальмар містить дуже високий відсоток білка, вітаміни В6, РР, С, поліненасичені жири, які відіграють важливу роль у збалансованому харчуванні людини.

Ця риба відноситься до сімейства лососевих, як форель або сьомга, а назву свою отримала в результаті утворення горба на спині у самця перед нерестом. Серед всіх різновидів лососевих горбуша є найменш жирна. Мешкає горбуша як в океанах, так і в прибережних водах. Зовнішній вигляд риби цікавий – її спина темно-синього відтінку, боки срібляться, а черево має стійкий білий колір. Горбуша водиться у прибережних водах Тихого та Північного Льодовитого океанів, від річки Сакраменто у Північній Каліфорнії до річки Маккензі у Канаді та від річки Олена у Сибіру до Кореї. В Азії поширене аж до Хонсю на півдні.

Горбуша володіє багатьма корисними властивостями. В її складі міститься велика кількість вітамінів макро і мікроелементів, які дозволяють сповільнювати процеси старіння в організмі, відновлення і підтримання шкірних покривів, волосся, нігтів, сприяють нормальному обміну речовин.
М’ясо горбуші збалансовано і поживно, це джерело вітаміну РР, пірідоксину, натрію і фтору. Також риба містить жирні кислоти і жиророзчинні і водорозчинні вітаміни В12. Недарма багато народів Півночі споконвіку вживали в їжу цю рибу і відрізнялися дивовижним здоров’ям. Цей рибний делікатес під час регулярного вживання в їжу може заповнити нестачу багатьох мікроелементів і вітамінів в організмі. Найбільш цінні в цьому плані поліненасичені жирні кислоти Омега-3, в надлишку присутні в м’ясі цієї риби. Ці кислоти ще називають вітамінами молодості, оскільки вони відповідають за процеси старіння. Вони сприятливо впливають на структуру і активність клітинних мембран Вітамін PP або нікотинову кислоту досить важко знайти в інших продуктах харчування, це мікроелемент, необхідний для правильної роботи нервової системи і шлунково-кишкового тракту. Натрій незамінний у роботі кровоносної системи і водного обміну, а без фтору неможливі процеси кроветворіння і кісткового обміну (також це профілактичний засіб проти карієсу). Тому горбушу необхідно включити в раціон кожній людині, якій небайдуже своє здоров’я. Вчені з Пітсбурзького університету (США) виявили, що омега-3 жирні кислоти, якими багаті жирні сорти риби, позитивно впливають на ділянки мозку, пов’язані з емоціями. Регулярне споживання цих риб запобігає серцево-судинним захворюванням, гіпертонії і відповідно раптовій смерті від інсультів та інфарктів.

Горбуша холодного копчення – справжній рибний делікатес, що має приємний смак, ніжну текстуру та привабливий червоно-жовтогарячий колір. У продажу така риба зустрічається вже у готовому вигляді. Її залишається лише красиво нарізати та подати на стіл.

Горбуша холодного копчення без голови готується методом класичного копчення шляхом впливу диму, одержаного при тлінні деревини. Багатий вітаминами, а також мікро- та макроелементами продукт корисний людям з надмірною вагою, гіпертонією, підвищеною густотою крові, а також з хрупкістю кісток, нігтів та ін.

Горбуша холодного копчення – продукт, готовий до вживання і як самостійна страва, і як закуска до інших страв. З копченої горбуші готують також вишукані салати. Любителі пива теж оцінили прекрасні смакові властивості горбуші, при вживанні цієї риби до пивної продукції.

Рід морських променеперих риб, які відносяться до сімейства ставридових. Вомери ведуть зграйний спосіб життя, утворюючи щільні скупчення в товщі води або поблизу дна. Поширені на шельфі Атлантичного та східної частини Тихого океану.

Риба-місяць або Вомер має високе, сильно стисле з боків тіло. Лоб у них крутий і високий, опуклий. Черевний край тіла гострий. Перший спинний плавець скорочений, він являє собою 8 дуже коротких широких колючок. У молодих особин перші дві колючки мають довгі ниткоподібні відростки, зникаючі з віком. У дорослих особин також сильно скорочені черевні плавники, вони помітні лише при дуже пильному розгляді. Грудні плавники довгі, півмісяцеві. Бічна лінія сильно вигнута, позбавлена ​​кісткових щитків і килей. Забарвлення спини зеленувато-синя, боки сріблясті. Плавці сіруваті. Вомер досягає довжини 60 см, зазвичай зустрічаються значно дрібніші особини, не крупніше 30 см. Цей вид поширений виключно в межах материкового шельфу. Вважає за краще триматися на мулистих і ілисто-піщаних грунтах на глибинах не більше 60 м. Скупчення вомера спостерігаються в придонних шарах, іноді вони поєднуються з косяками ставрид і сардинели. Вомер можуть видавати слабкі хрюкають звуки.

М’ясо у вомера – м’яке, без дрібних кісток. Ідеальна по солі, її не хочеться запивати. Солодкувата копченість, приємний аромат і ніжна текстура м’яса. Можна порвати на невеликі шматочки та подати до столу як повноцінну рибну закуску. Повірте, вомер прикрасить будь-який стіл і зробить його святковим.

Копчений вомер – це справжній делікатес. М’ясо цієї риби ніжне та ароматне. М’ясо вмера дуже корисне, тому що містить всього 2-4% жиру і приблизно 20% білка. Це говорить про те, що якщо ви сидите на жорсткій дієті, дозволивши собі вомер, не наберете багато калорій. Вомер люблять рибні гурмани. А ми хочемо, щоби полюбили всі. Зовні ні на що не схожа. Злегка плескатий ніс, сильно сплощений тулуб. Голова велика, а тіло практично без луски. У свіжому вигляді має сріблясте забарвлення, а після копчення стає золотим. Вомер холодного копчення – надзвичайно смачна, без великої кількості кісток риба. Особливої похвали вомер холодного копчення удостоївся  як пивна закуска. Крім чудових смакових властивостей, м’ясо вомера містить також безліч корисних речовин, а також вітаміни і мінерали.

Азово-Чорноморський бичок вважається донною рибою, що живе в прибережних водах. Бичок холодного копчення (тушка без шкіри) – бюджетний варіант доступного всім продукту, широко використовуваного для приготування супів, салатів, начинок, бутербродів та інших страв. Купити бичка холодного копчення – значить, зробити вигідне придбання, адже ця риба може служити і як самостійна страва.

Бичок холодного копчення (тушка без шкіри) вигідний тим, що в цьому готовому до вживання продукті практично немає відходів, крім кісток хребта. Приємне м’ясо, в міру прокопчене, використовують для різних страв і до пива.

Бичок холодного копчення (тушка без шкіри) являє собою продукт, в прямому сенсі повністю готовий до вживання: рибка не потребує зняття не тільки луски, але навіть шкірки. Практично це філе, тому що присутні тільки кістки хребта.

Бичок холодного копчення (тушка без шкіри) готується з бичків різних видів, виловлених в водах Азовського і Чорного морів. Бички очищають від лусочок, видаляють нутрощі, обезголовлюють і знімають шкіру. Тушки без шкіри просолюють, потім коптять при невисоких температурах.

Морський бичок – своєрідна класика південного краю. Поєднання легкого морського аромату та солоненького смаку подумки перенесе вас на берег морського узбережжя.

Бичок має м’яке та ніжне, злегка солодке м’ясо світлого, іноді навіть прозорого кольору. Йому характерний в міру солений смак та притаманний морський аромат. Шанувальники пінного напою по достоїнству оцінили копчене м’ясо бичка, традиційного супутника пива.

Гідні споживчі і смакові якості риби бичка, доповнені рядом корисних властивостей, що в першу чергу обумовлено хімічним складом м’яса риби, окремі складові якого забезпечують нормальне функціонування живого організму. Наприклад, у нього входить величезна кількість вітаміну групи РР, а також такі мінерали та елементи як цинк, сірка, молібден, фтор, хлор, нікель і хром.